Податок на крипту 2026: 18% + 5% і амністія за 5% — що це означає для тебе
Законопроєкт №10225-д (1-е читання — вересень 2025) запровадить нові правила оподаткування крипти. Простими словами: коли виникає податок, ставки 18%+5%, амністія 5% і що робити вже зараз.

Україна нарешті рухається до чітких правил для крипти. Законопроєкт №10225-д про оподаткування віртуальних активів пройшов перше читання у Верховній Раді у вересні 2025-го й готується до другого. Якщо нічого не зміниться — норми запрацюють з 1 січня 2026-го. Але деталі ще можуть змінитися до фінального голосування, тож слідкуємо за текстом. Розберімо без юридичної води, що там зараз — простими словами, на прикладах, які стосуються тебе особисто.
Що саме пропонують
До цього крипта в Україні існувала в «сірій зоні»: купувати й тримати ніхто не забороняв, але як це оподатковувати — ніхто до пуття не знав. Люди заводили гроші через P2P, обмінники чи готівку, торгували, виводили — і робили це на власний страх і ризик, бо чітких правил просто не було.
Для контексту: закон «Про віртуальні активи» Рада ухвалила ще у 2022-му, Президент підписав 15 березня 2022-го, але він досі не набув чинності — йому потрібні зміни до Податкового кодексу. Саме ці зміни й вносить №10225-д. Законопроєкт пропонує: віртуальні активи визнати рухомим майном, а податок прив’язати до конкретного моменту — коли ти перетворюєш крипту назад на гривню й фіксуєш прибуток. Простіше кажучи: біржа, P2P, гаманець — поки ти всередині крипти, держава тебе не чіпає. Як тільки вивів у фіат і заробив на цьому — ось тут виникатиме податок.
Це принципово важлива деталь, яка прибирає головний страх новачка: «я купив біткоїн — і тепер мушу щось платити?». За логікою законопроєкту — ні. Володіння — не подія для податкової. Подія — це продаж із прибутком. Але повторю: до фінального тексту деталі ще можуть змінитися.
Чому це сталося саме зараз
Тут зійшлося кілька факторів. По-перше, крипта в Україні стала по-справжньому масовою: мільйони людей мають хоч щось у гаманцях, а держава не може ігнорувати такий пласт економіки. По-друге, це частина руху до європейського регулювання — український підхід намагаються узгодити з логікою MiCA, щоб у майбутньому ринок був зрозумілий і для бізнесу, і для інвесторів. По-третє, бюджету потрібні надходження, і легалізована крипта — це нове джерело податків.
Для нас із тобою це означає одне: правила нарешті стають передбачуваними. А передбачуваність — це добре, навіть якщо доводиться платити. Краще знати ставку наперед, ніж жити з відчуттям, що колись прийдуть і запитають «звідки гроші».
Коли саме виникає податок
Розкладімо по поличках три типові ситуації, бо саме тут найбільше плутанини.
Якщо ти просто тримаєш
Купив біткоїн чи ефір, поклав у гаманець — і він там лежить місяці чи роки. Податку немає, скільки б він не виріс у ціні. Нереалізований прибуток (тобто зростання, яке ти ще не зафіксував) не оподатковується. Це знімає абсурдну ситуацію, коли людину змушували б платити за монету, яку вона навіть не продала.
Якщо ти міняєш монету на монету
Продав ефір, купив солану. Зайшов у новий токен через USDT. Усе це — операції всередині крипти, і вони не створюють податкового зобовʼязання. Можеш активно торгувати, ребалансувати портфель, заходити в десятки монет — поки ти не виходиш у гривню, податкова подія не настає.
Якщо ти виводиш у фіат
Ось ключовий момент. Кеш-аут у гривню (через P2P, біржу, обмінник) із прибутком — це і є та сама подія, з якої рахується податок. Причому береться не вся сума, а різниця між тим, скільки ти витратив на купівлю, і тим, скільки отримав на виході.
Скільки планують брати (ставки у законопроєкті)
| Подія | Ставка за №10225-д |
|---|---|
| Тримаєш крипту | 0% |
| Обмін монета → монета | 0% |
| Кеш-аут у гривню (прибуток) | 18% ПДФО + 5% ВЗ |
| Декларація за амністією (2026) | 5% |
Базова ставка складається з двох частин: 18% ПДФО і 5% військового збору. Разом — 23% від прибутку. Звучить чимало, але памʼятай головне: рахується саме прибуток, а не оборот. І ще раз — це ставки з тексту законопроєкту, не остаточного закону.
Покажу на цифрах. Припустимо, ти завів на біржу 1000 доларів, поторгував, і за рік вивів у гривню еквівалент 2500 доларів. Прибуток — це 1500 доларів різниці. Саме з цих 1500, а не з 2500, береться 23%. Тобто податок складе приблизно 345 доларів в еквіваленті, а на руках лишається 2155. Якщо ж ти вивів менше, ніж заводив (тобто спрацював у мінус), прибутку немає — і платити нема з чого.
Це абсолютно нормальна логіка, така ж, як із будь-якими інвестиціями: податок із заробленого, а не з тіла вкладень.
Амністія 2026: чому це найважливіша частина
А тепер — про найцікавіше для тих, хто в крипті вже давно. Багато людей заходили в ринок три, чотири, пʼять років тому. Купували біткоїн через готівку в обміннику, через знайомих, через P2P без жодних чеків. Тоді ніхто не думав про документи — бо й регулювання не було. І тепер у такої людини на гаманцях може лежати пристойна сума, джерело якої вона фізично не може довести. Амністія — частина пакету в №10225-д, і вона теж поки у статусі законопроєкту.
Саме для таких випадків і працює амністія. У 2026-му відкривається разове вікно: можна задекларувати наявні віртуальні активи за пільговою ставкою 5% — без питань про те, звідки взялися кошти. Заплатив 5% — і твоя крипта офіційно стає «білою», з нею можна спокійно працювати далі за звичайними правилами.
Важливо розуміти: амністія — це не пастка й не спосіб «вибити» з людей гроші. Це навпаки — мʼякий місток із сірої зони в легальну. Держава радше отримає 5% і впорядкований ринок, ніж нічого й купу нерозкритих активів.
Хто зможе працювати з криптою офіційно
Тут є нюанс, який багато хто пропускає. Законопроєкт розрізняє, у якому статусі ти працюєш із віртуальними активами.
- Фізична особа — найпростіший і найпоширеніший випадок. Купуєш, тримаєш, інколи виводиш прибуток — платиш 18% + 5% із заробленого. Жодних реєстрацій не потрібно.
- ФОП на спрощеній системі (єдиний податок) — а ось тут стоп. Законопроєкт прямо забороняє спрощенцям операції з криптою. Тобто не вийде «оформити» крипто-торгівлю на єдиний податок 2-3 групи. Це свідоме обмеження, щоб пільгову ставку спрощенки не використовували для високооборотної торгівлі.
- ФОП на загальній системі та юридичні особи — їм працювати з віртуальними активами можна, але за відповідними правилами оподаткування прибутку. Це варіант для тих, хто робить із крипти повноцінний бізнес, а не просто інвестує власні кошти.
Для абсолютної більшості читачів актуальний саме перший випадок — фізособа. Якщо ти не плануєш будувати крипто-компанію, тобі достатньо розуміти логіку «прибуток при кеш-ауті → 18% + 5%».
Як правильно рахувати прибуток
Найчастіше питання після ставок — «а як саме рахувати той прибуток, якщо я заходив частинами й по різному курсу?». Загальний принцип простий: прибуток = сума виходу мінус сума входу, перерахована в гривню за курсом на відповідні дати.
Якщо ти купував одну монету кількома траншами, рахується сукупна вартість придбання. Продав частину — береш пропорційну частину витрат. Це звичайна бухгалтерська логіка, і саме тому критично важливо вести облік від самого початку, а не відновлювати його заднім числом, коли вже час декларувати.
Як вести облік, щоб потім не мучитись
Хороша новина: нічого складного не потрібно. Достатньо простої таблички, де ти фіксуєш кожну істотну операцію входу й виходу: дата, що купив/продав, скільки в крипті, скільки в гривні, за яким курсом. Більшість бірж дають експорт історії операцій — це вже половина роботи.
Веди це регулярно, хоча б раз на місяць звіряючи. Тоді в момент декларування ти не сидітимеш ночами, відновлюючи угоди трирічної давнини, а просто візьмеш готові цифри. Саме брак обліку — головна причина, чому люди потім переплачують або панікують.
Згодом ми зробимо окремий гайд із шаблоном такої таблиці й покажемо, як швидко зводити прибуток навіть із сотень дрібних угод.
Поширені помилки, яких варто уникати
Перша — думати, що податок виникає від самого володіння. Не виникає. Друга — намагатися «сховати» все й нічого не декларувати: за легалізованих правил це вже свідомий ризик, а не «сіра зона». Третя — плутати оборот і прибуток та лякатися гігантських цифр, хоча реальна база оподаткування — лише заробіток. Четверта — тягнути до останнього з амністією й проґавити пільгове вікно.
Жодна з цих помилок не фатальна, якщо розумієш логіку. А логіка, як бачиш, доволі людська: заробив на виході — поділися часткою з державою, не заробив — нічого не винен.
Що робити вже зараз
Нічого панічного робити не треба. Кілька простих кроків знімуть 90% майбутнього головного болю.
Почни вести облік входів і виходів — навіть якщо досі цього не робив, зафіксуй хоча б поточні залишки й курс. Прикинь, чи стосується тебе амністія: якщо маєш стару нерозкриту суму, тримай у голові пільгові 5%. Слідкуй за фінальним текстом закону — щойно він набуде чинності, зʼявляться конкретні дати й форми. А коли дійде до розрахунку — решту порахує наш крипто-податковий калькулятор, щоб ти не зводив усе вручну.
Легалізація, якщо законопроєкт пройде до кінця, — це насправді добра новина. Так, доведеться платити. Але натомість отримаєш головне, чого бракувало всі ці роки: чіткі правила й спокій. А з ними вже можна нормально будувати свою крипто-стратегію — без озирань і без страху.
Питання та відповіді
Чи треба платити податок, якщо я просто тримаю крипту?
+
За логікою законопроєкту №10225-д — ні. Поки крипта лежить у гаманці чи на біржі й ти нічого не продаєш у гривню — податку немає. Він виникатиме тільки в момент кеш-ауту у фіат. Але законопроєкт ще не набув чинності.
А якщо я міняю одну монету на іншу?
+
За проєктом закону crypto-to-crypto (наприклад, ETH на USDT) не оподатковується. Податок рахуватиметься лише коли виводиш у гривню чи інший фіат.
Що таке амністія за 5% і кому вона потрібна?
+
Це разове вікно, яке пропонує №10225-д: задекларувати наявну крипту за пільговою ставкою 5% без доведення джерела походження. Корисно тим, хто заходив у крипту давно й не може показати, звідки кошти. Амністія ще не затверджена — це частина законопроєкту.
Чи можна торгувати криптою як ФОП на спрощеній системі?
+
За текстом законопроєкту — ні. ФОП-спрощенцям операції з віртуальними активами будуть заборонені. Дозволені загальна система оподаткування та юридичні особи.



