Комітет опрацював 3000 поправок до крипто-закону, а ухвалення тим часом переносять на осінь

31 липня в один і той самий день сталися дві новини, які прямо суперечать одна одній. Зранку голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев написав у своєму Telegram, що законопроєкт №10225-д про віртуальні активи — «на завершальному етапі підготовки», а комітет опрацював майже 3 тисячі поправок перед другим читанням. А того ж дня заступниця голови того самого комітету Ольга Василевська-Смаглюк заявила виданню Мінфін, що ухвалення закону, найімовірніше, знову відкладають — щонайменше до осені. Я розібрався, хто з них ближчий до правди і що це означає для тих, хто чекає на легалізацію крипти в Україні.

Що написав Гетманцев 31 липня

Приводом для допису Гетманцева стала експертна дискусія, яку організувала НКЦПФР у межах британського проєкту Ukraine Illicit Finance Capacity Development (UCIF) — тобто йшлося про те, як адаптувати європейські AML-стандарти під український контекст. У цьому контексті Гетманцев повідомив: комітет опрацював майже 3 тисячі поправок до законопроєкту №10225-д, і документ перебуває на «завершальному етапі підготовки» до другого читання. Мета, за його словами, — прозорий ринок віртуальних активів, виконання міжнародних зобов’язань України і адаптація європейських стандартів (по суті — MiCA) під українські реалії.

Звучить як «майже готово». І це не перша така заява: ще 18 липня Гетманцев казав Укрінформу, що закон «уже готовий» і його треба ухвалити в серпні 2026-го. Проблема в тому, що серпень уже почався, а закону як не було, так і немає.

Того ж дня — інша версія: осінь, і то не точно

Того ж 31 липня заступниця голови комітету з фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк сказала Мінфіну прямо протилежне: ухвалення, найімовірніше, знову відкладуть — щонайменше до осені, і навіть тоді все непевно. Її цитата звучить утомлено: «Вже чотири роки ми шукаємо спосіб ухвалити необхідні правила для того, щоби легалізувати ринок віртуальних активів. Але, здається, цей законопроєкт знову покладуть кудись у далеку шухляду».

Це важлива деталь: Василевська-Смаглюк — не стороння людина і не опозиційна критикиня, вона заступниця голови того самого комітету, який готує законопроєкт разом з Гетманцевим. Коли два керівники одного комітету публічно кажуть протилежне в один день, це не «інформаційний шум» — це ознака того, що всередині процесу реального консенсусу ще немає, хоч офіційна риторика і звучить оптимістично.

Чому насправді буксує: розбіжність регуляторів і власний інтерес депутатів

За словами Василевської-Смаглюк, ключова причина затримки — незгода між Національним банком і НКЦПФР, хто саме і в якому обсязі контролюватиме ринок віртуальних активів. Засідання робочої групи з цього питання, за її даними, перенесли на невизначений термін. Це та сама проблема розподілу повноважень, яку простими словами можна описати так: два регулятори не домовились, хто відповідає за що, і поки не домовляться — рухати закон далі важко.

Друга причина менш офіційна, але не менш реальна: частина народних депутатів самі тримають крипту й не поспішають голосувати за законопроєкт, що вводить для неї податок і посилений моніторинг. Це узгоджується з тим, що я вже писав про податок на крипту за проєктом №10225-д — базова ставка там 18% ПДФО + 5% ВЗ з прибутку, і будь-хто, хто тримає значні суми в крипті, має прямий фінансовий інтерес, щоб ухвалення розтягнулося якнайдовше.

Окремо Василевська-Смаглюк звернула увагу, що подальші затримки б’ють по репутації України перед міжнародними партнерами — владі обіцяли ухвалити відповідний закон до кінця року, і зараз цей термін під питанням.

Скільки грошей на кону

Гетманцев раніше оцінював, що легалізація ринку віртуальних активів і запровадження податку на крипту можуть додатково принести бюджету 14–15 млрд грн щороку — за рахунок оподаткування і прибутку бірж, і доходів звичайних людей від операцій з криптою. Логіка проста: зараз великий крипторинок в Україні фактично існує в тіні, і держава з нього не отримує нічого. Але ця цифра — не гарантований дохід, а оцінка «якщо закон запрацює й почне виконуватись». Поки закону немає, немає й цих грошей у бюджеті — а зважаючи на затримку, реалістичний початок надходжень зсувається щонайменше на 2027 рік.

Що це означає для тебе просто зараз

Хороша новина: паніки тут нема, бо для звичайного власника крипти нічого не змінюється прямо зараз. Закон №10225-д — це досі проєкт, а не чинна норма, тому:

1. Формального «податку на крипту» досі не існує. Правила з мого розбору законопроєкту №10225-д — 18%+5%, амністія за 5%, заборона для ФОП-спрощенців — це те, що ПЛАНУЮТЬ запровадити, а не те, що діє сьогодні. Дата «з 1 січня 2026-го», яку називали раніше, вже пройшла без ухвалення закону.
2. Реальний контроль над твоїми переказами йде не через цей закон, а через банк. НБУ вже посилив моніторинг P2P-переказів — і це працює вже зараз, незалежно від того, коли ухвалять №10225-д.
3. Слідкуй за статусом, а не за обіцянками дат. Чиновники вже двічі за місяць називали різні терміни — серпень, потім осінь без гарантій. Найнадійніше джерело — офіційна картка законопроєкту на сайті Ради, а не окремі заяви в Telegram чи інтерв’ю.
4. Якщо хочеш прикинути, скільки б ти платив за нинішньою редакцією проєкту, коли закон таки запрацює — можеш вже зараз погратися з калькулятором податку на криптовалюту, просто май на увазі, що цифри в проєкті ще можуть змінитись до фінального голосування.

Мій підсумок: офіційна риторика («майже готово», «фінальний етап») і те, що реально відбувається всередині комітету («ще не домовились регулятори, депутати не готові голосувати»), — це дві різні картини, і зараз друга ближча до реальності. Я продовжу стежити за статусом законопроєкту в крипто-стрічці і оновлю цю статтю, як тільки з’явиться конкретна дата другого читання, а не чергове «скоро».

Олег · крипто-ентузіаст

7 років у крипті. Користуюсь усіма біржами особисто, пишу тільки про власний досвід. Без води, хайпу та інфоциганства.